| СТОРІНКА ВЧИТЕЛЯ - ЛОГОПЕДА
ГЕЦНАР
СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА
ВЧИТЕЛЬ -ЛОГОПЕД
Вища освіта, в 2014 році закінчила Київський державний університет ім. М.П. Драгоманова, спеціальність - вчитель-логопед, вчитель-дефектолог дошкільного закладу.
Напрямки роботи логопедичного кабінету ЦРД « Казка» Головним завданням діяльності вчителя-логопеда є планування і
здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями які
мають недоліки мовленнєвого розвитку.
Під час виховання дітей вчитель-логопед та вихователі розв'язують
завдання, що визначені у Базовому компоненті та програмою
"Українське дошкілля" у напрямках розумового,
фізичного та естетичного розвитку дітей. Але основним завданням
є корекція мовного розладу та розвиток аспектів мовлення.
Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда
· Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку,
причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за
дитиною, обстеження мовлення).
· Складання індивідуальних планів роботи з кожною дитиною.
· Визначення доцільних форм взаємодії з дитиною, видів
корекційно-розвивальної роботи.
· Корекційна робота з виправлення мовленнєвих порушень.
· Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення
родини до активної співпраці.
· Співпраця із практичним психологом, вихователем щодо
корегування педагогічного, корекційного процесу, пошуку шляхів
його вдосконалення.
· Аналіз результативності корекційно-відновлювальної
роботи, визначення динаміки мовленнєвого розвитку дитини,
ведення документації та складання звітів.
· Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.
· Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.
ЗМІСТ КОРЕКЦІЙНО - РОЗВИВАЮЧОЇ РОБОТИ
ВЧИТЕЛЯ - ЛОГОПЕДА
* виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;
* готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;
* визначає послідовність постановки звуків від характеру
мовленнєвих порушень;
* працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;
* відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;
* ставить звук (різними прийомами та методами);
* закріплює поставлений звук у складах;
* автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові;
* проводить диференціацію звуків;
* відпрацьовує граматичні форми.
ФОРМИ РОБОТИ 
Фронтальні логопедичні заняття.
Підгрупові логопедичні заняття.
Індивідуальні логопедичні заняття. Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів
батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною.
Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснювати, що участь
родини у корекційних заходах вважається одним із факторів
ефективної розвиваючої роботи.
ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ 
Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах
вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними
документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у
корекційному процесі.
Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході яких
батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення
мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.
Оформлення тематичних папок "Батькам майбутніх
першокласників. Поради логопеда" в інформаційному
осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного
віку які складаються з різноманітних професійних консультацій,
порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання
вдома та під час занять з дітьми.
Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у
розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони
корекційним процесом.
"Домашні логопедичні зошити", які складені для індивідуальної
роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною
мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку
кожної дитини і налагодити тісний взаємозв'язок між
учасниками корекційного процесу.
ОРГАНІЗАЦІЙНО - МЕТОДИЧНА РОБОТА: 
- обстеження усного мовлення вихованців ДНЗ ;
- комплектування підгруп для логопедичних занять згідно мовних порушень;
- оформлення необхідної документації логопедичного кабінету;
- співпраця логопеда з вихователями груп;
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЛОГОПЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ: 
* усунення різних порушень усного і писемного мовлення;
* запобігання різним відхиленням мовленнєвого розвитку вихованців;
* пропаганда логопедичних знань серед педагогів та батьків;
* розробка методичних рекомендацій, консультації для педагогів та батьків, щодо попередження та подолання вад
мовлення у дітей;
* самоосвіта;
* оснащеність логопедичного кабінету. ПРИНЦИПИ МОЄЇ РОБОТИ: 
комфортні умови , за яких кожна дитина відчує свою успішність,
інтелектуальну спроможність;
самостійність мотивації навчально-корекційної діяльності дитиною-
логопатом.
Таблиця засвоєння дітьми звуків мови
Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається
розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами
мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова.
Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і,
відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може
мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко
вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається
порушення вимови більшості звуків.
Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний
порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.
На розвиток пальчикової моторики слід звернути увагу, якщо:
• до кінця 12 місяця не кидає предмети, не бере дрібний
предмет двома пальцями, не може подати іграшку
дорослому;
• у 1 рік 2 місяці не намагається малювати каракулі;
• 1 рік 5 місяців не ставить кубик на кубик, не
намагається зібрати башточку;
• до 1 року 7 місяців не розгортає загорнутий у папір
предмет;
• до кінця 1 року 8 місяців не ставить 3 кубика один на
інший, не може провести прямих ліній;
• до кінця 2 року не може відкрутити кришку від
банки, не намагається зупинити м’яч, що котиться;
• до 3 років не може перелити рідину з однієї ємкості в
іншу, не нанизує на шнурочок великих намистин, не ріже
папір ножицями, не може розкотати пластилін.
ІГРОВІ ПОСІБНИКИ
СКЛАДЕМО ВЕДМЕДИКА
Мета: Закріплювати знання частин тіла (голова, тулуб, лапи,
вуха, очі, ніс). Вправляти у розрізненні прикметників (правий –
лівий, верхній – нижній, більший – менший). Розвивати дрібну
моторику пальців рук, мислення, сенсорну пам'ять, естетичний
смак. Виховувати самостійність, впевненість у собі.
РУКАВИЧКИ-ЯЗИЧКИ
Мета: Вчити дітей поєднувати артикуляційні вправи з рухами
кисті руки. Розвивати увагу, уяву, моторику кисті руки. Виховувати
інтерес до занять, вміння самостійно виконувати завдання.
ДІМ, В ЯКОМУ Я ЖИВУ (МОЯ РОДИНА)
(дидактичний посібник може використовуватись, як конструктор
та в сюжетно – рольовій грі)
Мета: Вчити дітей послідовно збагачувати тематику сюжетно -
рольових ігор. Вдосконалювати структуру сюжетів за рахунок
різних способів творчого сюжету будування. Спонукати до розвитку
самостійної ігрової діяльності. Формувати більш складні способи
організації гри. Розширювати діапазон ролей. Розвивати дрібну
моторику. Вчити змінювати роль в процесі гри та словесно
позначати зміну ролі для партнера. Тактовно ставитись до ігор, що
відображають життя родини, взаємини з дітьми та дорослими.
Виховувати дружні взаємостосунки між дітьми в процесі гри.
|
